Перший квартал року добігає кінця – час підбивати підсумки. Оцінюючи діяльність політиків на початку 2025 року, можна спрогнозувати їхню подальшу активність і політичні прагнення.
Це стосується і народних депутатів України. Незважаючи на певні обмеження, пов’язані з воєнним станом, їхня законотворча діяльність та взаємодія з виборцями дають змогу оцінити перспективи подальшої кар’єри.
У 2019 році Вінниччину у Верховній Раді представляли 10 депутатів – 8 обраних в одномандатних округах та двоє (Устінова та Овчинникова), які пройшли за партійними списками. На шостому році роботи цього скликання парламенту варто розглянути, як саме проявляють себе вінницькі народні депутати.
Максим Пашковський (11-й округ, «Слуга народу»)
Активність депутата на законодавчій арені мінімальна: на офіційному сайті ВР у 2025 році немає жодного зареєстрованого ним законопроєкту, депутатського запиту чи виступу. Водночас Пашковський присутній на засіданнях та бере участь у голосуваннях.
Його сторінка у Facebook оновлюється нечасто – приблизно раз на тиждень. Основний контент – підтримка президента Володимира Зеленського. Один із його постів навіть містить цікавий фрагмент: «Якщо у Вінниці запитати виборців, чи підтримують вони Зеленського, більшість скаже, що альтернативи немає. А от якщо показати їм фото Дональда Трампа і спитати, чи підтримують вони його, багато хто запитає: “Хто це?”».
Така заява викликає сумнів щодо обізнаності депутата у політичних вподобаннях земляків. Крім того, Пашковський так і не прокоментував звинувачення у можливих зв’язках із Партією регіонів у минулому.
Політична кар’єра депутата, схоже, добігає кінця, і він із цим змирився.
Анатолій Драбовський (12-й округ, «Слуга народу»)
На відміну від Пашковського, Драбовський проявляє себе активніше. У першому кварталі 2025 року він став співавтором семи законопроєктів, серед яких:
- Закон про сімейне підприємництво,
- Закон про зміни до КПК щодо захисту підприємців,
- Постанова про підтримку демократії в умовах війни.
У соцмережах Драбовський не вирізняється активністю, проте бере участь у партійних заходах, зокрема у звітному форумі обласного осередку «Слуги народу». Ймовірність його переобрання невисока, проте він намагається зберегти політичний вплив у регіоні.
Петро Юрчишин (13-й округ, «За Майбутнє»)
Юрчишин став співавтором двох законодавчих ініціатив:
- Постанови про звернення до ЄС,
- Постанови про відзначення 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку.
Його присутність на голосуваннях у ВР мінімальна – найчастіше фіксується як «Відсутній» або «Не голосував». За інформацією джерел, депутат більшу частину часу проводить у Німеччині, де нібито придбав нерухомість після початку повномасштабного вторгнення.
Ірина Борзова (14-й округ, «Слуга народу»)
Борзова активно працює у парламенті, ставши співавторкою шести законопроєктів та постанов, серед яких – ініціатива щодо встановлення Національного дня молитви. Вона також виступала у сесійній залі, зокрема під час розгляду змін до закону про фізичну культуру та спорт ветеранів війни.
На відміну від Юрчишина, Борзова регулярно відвідує засідання Ради та голосує синхронно з фракцією. Інформаційний простір вона також активно використовує, розширюючи свій вплив у регіоні.
Лариса Білозір (15-й округ, «Довіра»)
Білозір є однією з найактивніших депутатів від Вінниччини – у першому кварталі 2025 року вона долучилася до розробки семи законопроєктів, зокрема:
- Закон про зміни до держбюджету щодо доплат за проживання на радіоактивно забруднених територіях,
- Закон про звільнення військових, які стали заручниками ворога.
За кількістю виступів у Раді Білозір тримає рекорд серед вінницьких нардепів – 15 промов. Вона також активно коментує законодавчі ініціативи у соцмережах та ЗМІ, зокрема виступала проти скорочення мережі ліцеїв, що, на її думку, призведе до позбавлення багатьох дітей права на повну загальну середню освіту за місцем проживання.
Таким чином, деякі депутати Вінниччини зберігають високу активність у законотворчій роботі та партійній діяльності, тоді як інші фактично завершують свою політичну кар’єру. Лише час покаже, хто з них матиме можливість переобратися на наступних виборах.