Загартовування — це не екстремальний експеримент чи спроба «показати себе», а поступовий і контрольований процес, який тренує організм, допомагаючи легше переносити стрес, холод і сезонні хвороби. Про користь, ризики та правила процедур репортери «Новини Вінниці» розпитали лікарку, реабілітолога та досвідченого практиканта, який моржує вже понад шість років.
Сергій, військовий пенсіонер, почав загартовуватися у 2019 році. До цього часу через службу він не мав можливості спробувати моржування. Чоловік починав поступово, без різких стрибків у холодну воду.
«Після літа ми продовжували ходити на ставок у вересні, жовтні, листопаді. З кожним місяцем зменшував час перебування у воді», — ділиться Сергій. За його словами, зимова вода вимагає всього кількох десятків секунд: «Літом можна плавати пів години, а взимку 30 секунд уже ефективно для організму».
Найбільші зміни він помітив у самопочутті.
«Раніше зима — і обов’язково хвороба. Тепер я майже не хворію. Моржування значно підвищує імунітет», — зазначає Сергій. Навіть COVID-19 він переніс легко, без ускладнень і тривалого відновлення. Окрім купання, чоловік щодня приймає холодний душ: «Замість теплого — холодний. Це вже частина мого ранку».
Реабілітолог і фізичний терапевт Вадим Різан пояснює, що загартовування впливає на організм комплексно, стимулюючи нервову систему та гормональну регуляцію.
«Холод подразнює рецептори шкіри, що через нейростимуляцію покращує тонус і кровообіг у проблемних зонах. Під час процедур викидається кортизол — гормон, який допомагає прокинутися, зменшує запалення, біль і напругу. Тому люди після загартовування відчувають ясність думок і внутрішній спокій», — пояснює фахівець.
Вадим Різан наголошує на важливості поступового входу в холод: «Дихання допомагає стабілізувати нервову систему, уникнути паніки чи стрибка тиску». Починати варто з обтирання холодним рушником або прохолодного душу, поступово знижуючи температуру та збільшуючи тривалість процедур.
Лікарка Олеся Мазяр розглядає загартовування як «дозований і контрольований стрес», що тренує судини та нейроендокринну систему.
«Коли холод очікуваний, організм виділяє невелику кількість гормонів стресу. Центральна нервова система розуміє, що не кожен стрес — це загроза», — пояснює вона. Саме завдяки цьому загартовані люди легше переносять переохолодження, сезонні віруси та емоційне навантаження.
Фахівчиня радить починати з мінімальних змін: «Зменшувати температуру води на 1–2 градуси, обливати спочатку стопи, поступово піднімаючись вище». Завершувати процедуру слід розтиранням рушником, теплим одягом і чашкою гарячого чаю.
Лікарка застерігає від поширених помилок: різкого зниження температури, загартовування під час загострення хронічних хвороб або після алкоголю.
«Алкоголь розширює судини, а холод змушує їх різко звужуватися — це може призвести до гіпертонічного кризу, інфаркту чи інсульту», — підкреслює Олеся Мазяр.
Сергій додає, що загартовування підходить не всім: «Комусь ополонка дає користь, а у когось можуть загострюватися хвороби. У таких випадках краще обмежитися холодним душем».
Фахівці одностайні: загартовування може стати потужним союзником для здоров’я, якщо підходити до нього без фанатизму, регулярно та з повагою до власного організму. Холод має бути не випробуванням, а тренуванням.
