У Городківській громаді провели в останню путь Героя Віталія Михайловича Когана, життя якого було сповнене випробувань, болю, але й безмежної любові до рідних та України. Він загинув 25 жовтня 2024 року на Курщині в складі десантно-штурмового відділення — менш ніж за два місяці після мобілізації.
Трагічним збігом стало те, що саме цього дня тринадцять років тому Віталій втратив свою дружину. Повідомляє Газета “Сільські новини”.
Попри спеку, жителі Городківської громади вийшли зустріти загиблого Воїна, встелили квітами дорогу та стояли на колінах, віддаючи останню шану. Під час скорботного мітингу секретар сільської ради Олена Лимич поділилася розповіддю про непростий життєвий шлях Віталія Когана.
Народився Віталій 23 листопада 1979 року в Донецьку. Втрата матері у юному віці загартувала його характер. Він здобув фах слюсаря і зварювальника, пізніше працював оператором газового обладнання. У 2008 році одружився. Народження доньки Людмили стало найбільшою радістю в його житті, однак щастя тривало недовго — дружина Віталія важко захворіла і померла, залишивши його з немовлям на руках. Заради доньки він вирушив на заробітки, працював у Києві, намагаючись забезпечити майбутнє для Людмили.
30 серпня 2024 року, перебуваючи у рейсі, Віталія мобілізували. Після нетривалого навчання він потрапив на передову. Побратими згадують його як надійного, доброго, відповідального бійця.
Під час прощання зі сльозами на очах донька Героя приймала Державний Прапор, символ гідності й відваги батька. Саме вона сьогодні — продовження любові своїх батьків і їхньої сили.
Віталій Коган назавжди залишиться в пам’яті Городківської громади. Його ім’я увійшло до скорботного списку полеглих Героїв, яких громада вшановує з глибоким болем і вдячністю.
Від імені Збройних Сил України співчуття рідним висловив начальник відділення рекрутингу Тульчинського РТЦК та СП Дмитро Тирса.
“Прощаюсь, дитино… Не плач.
Я поруч – вітром, сонцем, сном…”
Вічна слава Герою. Вічна пам’ять. Доземний уклін!
Світлини зі сторінки газети “Сільські новини”.
