Трипільська культура, історія якої сягає понад семи тисяч років, отримує нове звучання через сучасні культурні формати. Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа» реалізують культурно-просвітницьку платформу «Україна. Світ Трипілля», яка об’єднує літературу, театр, публіцистику та віртуальну реальність. Один із ключових проєктів платформи — VR-виставка, презентація якої запланована на початок жовтня 2026 року в Музеї історії Києва.
Тульчин онлайн повідомляє про це з посиланням на матеріали NV.
Трипілля хочуть зробити сучасним культурним брендом
Ініціатори платформи наголошують, що Трипільська культура може стати важливою частиною сучасного образу України у світі.
«Через популярні формати Трипільська культура має стати загальноєвропейським надбанням і новим культурним брендом України», — зазначають автори проєкту.
На їхню думку, Трипілля може допомогти переосмислити українську ідентичність і показати світу глибину історичних коренів України.
Платформа «Україна. Світ Трипілля» реалізується Благодійним фондом «МХП-Громаді» спільно з ГО «Наша Основа». Її особливість — комплексний підхід: тему давньої цивілізації представляють не лише через наукові дослідження чи музейні експозиції, а й за допомогою книжок, театру та цифрових технологій.
Один із ініціаторів платформи, заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради БФ «МХП-Громаді» Юрій Мельник, зазначає, що культура для компанії є довгостроковою інвестицією.
«В МХП ми давно сприймаємо культуру як стратегічну інвестицію в майбутнє країни», — говорить Юрій Мельник.
За його словами, йдеться про підтримку музеїв, книговидання, сучасного театру, документального кіно, літературних фестивалів та інших культурних ініціатив.
Від книжок до театральної сцени
У 2025 році в межах платформи видали спеціальний випуск журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» українською та англійською мовами. У 2026 році побачила світ пригодницька повість Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця».
Книгу презентували у травні під час Книжкового арсеналу. Видання поєднує сюжет про сучасних героїв із фактами про Трипільську культуру та історією археолога й поета Олега Ольжича. Ілюстрації до книги створив В’ячеслав Снісаренко, а видало її «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Паралельно команда проєкту працює над театральною виставою «Не розходьтесь. Трипілля». Постановку режисерки Тамари Трунової планують показати наприкінці жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі. Проєкт став одним із переможців конкурсної програми «Культура під час війни» за підтримки Українського культурного фонду.
Тамара Трунова пояснює, що для неї цей проєкт — можливість говорити про минуле без спрощень.
«Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів», — зазначає режисерка. Вона додає, що вистава для неї є «фантазією про нашу спроможність витримувати складність і невизначеність».
Трипільська цивілізація — у Попередньому списку ЮНЕСКО
Тема має і міжнародний вимір. У квітні 2026 року «Кукутень-Трипільська цивілізація» була внесена Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонна номінація спільно з Молдовою та Румунією.
Доктор історичних наук та археолог, консультант проєктів платформи Михайло Відейко наголошує, що паралельно з науковими дослідженнями потрібно працювати над упізнаваністю Трипілля серед широкої аудиторії.
За його словами, театр, кіно, анімація, література та цифрові технології «переводять наукове знання у простір масової культури та роблять його частиною сучасного образу України».
Амбасадором платформи став Віктор Ющенко, який багато років цікавиться Трипільською культурою. Він вважає, що ця спадщина може стати одним із інструментів культурної дипломатії України.
«Ми живемо на землі культури, яка на дві з половиною тисячі років старша за Вавилон і Єгипет. Проте в нас досі нема жодного національного музею, присвяченого Трипільській цивілізації. Жодного! А Трипілля — це наш Вавилон», — сказав Віктор Ющенко.
VR-виставка дозволить «відвідати» трипільське поселення
Одним із найбільш масштабних напрямів платформи стане VR-виставка «Україна. Світ Трипілля». Її відкриття заплановане на перші числа жовтня 2026 року в Музеї історії Києва. Проєкт створюють за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».
У віртуальному просторі представлять предмети з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва. Серед них — антропоморфні та зооморфні скульптури, знаряддя праці, кераміка, предмети побуту та зброя.
За словами керівника VR-проєкту Дмитра Матяша, над виставкою працювали понад 10 фахівців різних напрямів: музейні експерти, дизайнери, VR-розробники, 3D-дизайнери, фахівці зі штучного інтелекту, технічні дизайнери та відеомонтажери.
«Відкриємо двері до світу, який існував на українських землях понад сім тисяч років тому», — говорить Дмитро Матяш.
Віртуальна екскурсія складатиметься з двох частин. Спочатку відвідувачі зможуть ознайомитися з інформацією про побут, ремесла, землеробство, духовний світ, архітектуру та соціальну організацію трипільських поселень.
Друга частина передбачає занурення у реконструйоване трипільське поселення. Користувачі зможуть відвідати житла, господарські приміщення, майстерню гончара, сакральну зону та інші локації. Передбачені також інтерактивні елементи й гейміфікація.
Виставку планують зробити доступною для школярів
Після презентації у музеї VR-проєкт планують поширювати за межами України, зокрема через українські посольства. БФ «МХП-Громаді» має меморандум про співпрацю з Міністерством закордонних справ України та взаємодіє з українськими дипломатичними установами за кордоном.
Окремо передбачений онлайн-доступ до виставки для школярів через платформу «Україна. Світ Трипілля». Там уже представлені 3D-моделі окремих артефактів.
«Для проведення уроку про Трипільську культуру школі достатньо мати ноутбук, доступ до інтернету та проєктор або екран», — пояснює Дмитро Матяш.
За його словами, це дозволить використовувати віртуальний музейний продукт під час навчання та зробити вивчення Трипілля більш наочним і інтерактивним.
Таким чином, організатори платформи прагнуть вивести Трипільську культуру за межі суто археологічної теми — у літературу, театр, освіту, цифрові технології та міжнародну культурну комунікацію.
Читайте також: