У селі Пеньківка Томашпільської громади збереглася старовинна будівля водяного млина, історія якої сягає кінця 1898 року. Споруду звели на березі річки Русавка, а водяне колесо приводило в рух жорна, забезпечуючи борошном жителів Пеньківки та навколишніх сіл. Нині Пеньківський млин розглядають як один із туристичних магнітів Томашпільщини.
Тульчин онлайн повідомляє про це з посиланням на Публічну бібліотеку Томашпільської селищної ради.
Історія Пеньківки
За інформацією бібліотеки, колись на місці сучасної Пеньківки був густий ліс. Джуринські пани змушували селян вирубувати великі ділянки та обробляти звільнені землі.
Під час робіт лісоруби жили в землянках і куренях. Деякі родини залишалися на розчищених територіях та будували житло безпосередньо на місці вирубки — на пеньках. Саме з цим пов’язують походження назви села.

Про те, що навколо колись росли великі діброви, нагадують назви місцевих полів — «Далекий зруб» та «Середній Зруб».
Як працював Пеньківський млин
Водяний млин звели наприкінці 1898 року на березі Русавки. Місцевий поміщик Жуковський разом із майстрами та селянами побудував споруду з каменю та дерева.
Течія річки приводила в рух велике водяне колесо, яке обертало жорна. До млина звозили зерно з Пеньківки та навколишніх сіл, щоб перемолоти його на борошно.

Млин був важливим місцем для місцевих жителів. Тут люди чекали своєї черги, спілкувалися, обговорювали новини та укладали угоди.
Що сталося з млином згодом
Із розвитком технологій призначення споруди змінилося. Протягом тривалого періоду млин використовували для виготовлення комбікормів.
Попри зміни та перебудови господарського призначення, сама будівля збереглася. Сьогодні її старовинні механізми вже не працюють.

Пеньківський млин як туристичний об’єкт
Водяний млин у Пеньківці є пам’яткою промислової архітектури та культурної спадщини краю. Нині його розглядають як туристичний магніт Томашпільщини для дослідників і мандрівників, які цікавляться історією та архітектурою Поділля.
Споруда зберегла автентичний вигляд і розташована на березі Русавки, що додає локації природної привабливості.
Читайте також:

