Тема можливого запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців знову стала предметом активних обговорень. Після заяв народного депутата Ярослава Железняка про необхідність виконання зобов’язань перед МВФ, а також підтримки Вінницькою міською радою звернення підприємців щодо недопущення введення ПДВ для ФОПів, питання набуло нового суспільного резонансу, пише Політична Арена Вінниччини.
Йдеться не просто про зміну податкових правил, а про потенційну трансформацію всієї моделі малого бізнесу. Частина експертів вважає, що це може сприяти детінізації та збільшенню бюджетних надходжень. Інші ж застерігають: різке впровадження ПДВ здатне спровокувати згортання діяльності малих підприємців і розширення тіньового сектору.
Зобов’язання перед МВФ
За словами Ярослава Железняка, вимоги Міжнародного валютного фонду щодо податкової політики залишаються актуальними та мають бути виконані до кінця березня 2026 року. Серед них — скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро, запровадження ПДВ для ФОПів, закріплення 5% військового збору на постійній основі та ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ.
Водночас наразі вдалося лише підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ — з 1 до 4 мільйонів гривень річного обороту.
Позиція бізнесу: ризик тінізації
Голова Спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін вважає, що ініціатива може вдарити насамперед по малому бізнесу.
«Ми бачимо не скасування ідеї, а її відтермінування. Бізнес продовжує жити в умовах невизначеності, коли правила можуть змінитися будь-коли», — зазначає він.
За його словами, сьогодні існують значно масштабніші джерела тінізації — контрабанда, великі будівельні проєкти, надприбутки крупного бізнесу. Однак акцент робиться саме на ФОПах.
Печалін наголошує, що запровадження ПДВ означатиме різке зростання адміністративного навантаження: складніший облік, додаткові витрати на бухгалтерію, ризики блокування податкових накладних та обігових коштів. Для мікробізнесу навіть тимчасове блокування платежів може стати критичним.
На його думку, великі компанії, які використовують дроблення бізнесу через ФОПів, знайдуть способи адаптації, тоді як частина малих підприємців може припинити діяльність або піти в «тінь».
Позиція місцевої влади
Заступник вінницького міського голови Владислав Скальський наголошує: запровадження ПДВ для ФОПів — це структурна зміна, яка матиме наслідки як для бізнесу, так і для держави та громад.
З точки зору держави, логіка зрозуміла — розширення бази ПДВ, зменшення можливостей дроблення бізнесу та наближення податкової системи до європейських стандартів. Це також пов’язано з домовленостями з МВФ щодо підвищення фіскальної стійкості.
Водночас у реальному секторі ефект може бути складнішим. Для малого бізнесу ПДВ — це не лише 20% податку, а й суттєве ускладнення адміністрування, касові розриви та ризики блокування накладних.
Для місцевих бюджетів наслідки можуть бути подвійними: з одного боку — потенційна детінізація, з іншого — можливе скорочення надходжень від єдиного податку у разі згортання діяльності частини ФОПів.
Скальський підкреслює, що ключовим буде формат реалізації: поступовий перехід, високий поріг обов’язкової реєстрації, спрощене адміністрування та гарантії проти блокування накладних можуть зменшити ризики.
Прем’єр-міністерка України заявила, що мінімальний річний оборот для обов’язкової реєстрації платником ПДВ планують встановити на рівні 4 млн грн. Відповідний законопроєкт готують до подання у Верховну Раду.
Погляд економіста
Доктор економічних наук Валерій Коровій вважає, що ПДВ є одним із найскладніших податків в адмініструванні, особливо для малого бізнесу.
За його словами, посилення податкового навантаження може призвести до закриття частини підприємств або переходу в неофіційний сектор. В умовах війни, переконаний економіст, держава має стимулювати приватну ініціативу, а не створювати додаткові бар’єри.
Він також зазначає, що проблему дроблення бізнесу слід вирішувати точковими інструментами контролю, а не шляхом посилення тиску на всіх підприємців.
Коровій нагадує, що спрощена система оподаткування наприкінці 1990-х років стала важливим кроком для детінізації та розвитку малого підприємництва.
Окремо економіст звертає увагу на вплив для місцевих бюджетів: ПДВ надходить до державного бюджету, тоді як єдиний податок формує доходи громад. Зменшення кількості ФОПів може означати скорочення надходжень на місцях.
Коментар бухгалтера
Бухгалтер із 14-річним стажем Олена зазначає, що питання ПДВ для ФОПів наразі перебуває в процесі перегляду, а терміни можливого впровадження можуть бути перенесені.
Вона звертає увагу, що підвищення ліміту обов’язкової реєстрації до 4 млн грн є логічним кроком, оскільки попередній показник давно не відповідав економічним реаліям.
За її словами, ФОП третьої групи, який уже є платником ПДВ, і надалі звітуватиме за чинними правилами. Якщо ж оборот не перевищуватиме встановлений ліміт, обов’язку реєструватися платником ПДВ не виникатиме.
Баланс інтересів
Дискусія довкола ПДВ для ФОПів виходить за межі одного податку. Йдеться про пошук балансу між фіскальною стійкістю держави, міжнародними зобов’язаннями та збереженням життєздатності малого бізнесу.
Ключове питання полягає не лише в тому, чи запроваджувати ПДВ, а в тому, як саме це робити. Без продуманого перехідного періоду та реального діалогу з підприємцями реформа може мати зворотний ефект — замість детінізації країна ризикує отримати нову хвилю згортання малого підприємництва.