Вічність у 25: Крижопільщина попрощалася з Героєм Володимиром Яценком

Сьогодні небо над селом Левків плакало разом із громадою. Володимира Львовича Яценка, 25-річного Героя України, провели в останню путь під звуки прощального салюту та розірваних сердець. Повідомляє Крижопільська селищна рада Офіційна сторінка.

Володимир народився 24 травня 2000 року у Левкові. Його пам’ятають усміхненим хлопчиком, добрим учнем та надійним товаришем, який завжди приходив на допомогу. Після школи він здобув професію електроавтомеханіка в Ладижинському технікумі, готуючись будувати життя під мирним небом.

Але війна внесла свої криваві корективи. 11 липня 2024 року Володимир присягнув на вірність українському народові та був призваний до війська через Тульчинський районний територіальний центр комплектування. Він став оператором безпілотних літальних апаратів, щодня ризикуючи життям, щоб рятувати побратимів та захищати рідний край.

Солдат Яценко служив у 2-му екіпажі безпілотного літального апарату взводу БПЛА 2-го батальйону територіальної оборони військової частини А-7048. Попереду в нього було все життя, проте 14 січня 2026 року під час виконання бойового завдання Володимир загинув, зробивши свій останній крок у безсмертя.

“Він був людиною честі. Тим, хто ніколи не ховався за спинами інших“, — згадували на мітингу-реквіємі. Староста Юлія Максименко назвала Володимира «золотою дитиною, люблячим сином та братом». Молодший лейтенант Євгеній Рибонька підкреслив, що підрозділ втратив не просто фахівця, а надійне плече у найважчі хвилини.

Особливо зворушливим моментом стало вручення державного прапора матері Героя. Майор Дмитро Тирса передав Анжелі Василівні синьо-жовте полотно та військові нагороди сина. Поруч, схиливши голови, стояли батько Лев Петрович та сестра Альона.

Володимир Яценко спочиватиме на рідному сільському кладовищі, а його могила стане символом незламності українського духу та нагадуванням про високу ціну свободи.