Борщ, яким ласували за часів Івана Котляревського, галушки з грибною підливою, запашний козацький куліш, соковиті каплуни, рум’яні книші та загадкова баба-шарпанина — усе це не просто частина гастрономічної історії, а жива спадщина, яку відроджує масштабний культурно-просвітницький проєкт “Старосвітська кухня України“. Його реалізували Національний музей народної архітектури та побуту України спільно з Благодійним фондом “МХП-Громаді“, аби зберегти автентичні смаки нашого минулого і показати їх значення для сучасної української культури.
Цей унікальний проєкт покликаний не лише зібрати давні рецепти, а й показати українську кухню як культурне явище, як ще один вимір національної ідентичності, яка сьогодні набуває особливого значення в умовах війни та боротьби за збереження власної спадщини. Страви, які подавали козакам, готували у сільських хатах Полтавщини чи на панських кухнях, стають доступними для кожного — у вигляді рецептурної книги та відеосерій.
Смак минулого — у книзі та відео
У межах проєкту видано подарункову ілюстровану книгу, в якій зібрано десятки автентичних і адаптованих до сучасного побуту рецептів. Особливістю видання є не лише глибоке історичне опрацювання, а й мистецькі світлини страв, які були спеціально приготовані й сфотографовані для цього проєкту. Кожна сторінка книги — це мандрівка у гастрономічне минуле України.
Крім того, створено 12 відео під назвою “Смакуй з Енеїдою“, де готують страви, згадані у знаменитій поемі Івана Котляревського. У ролі ведучих — відомий український шеф-кухар і ветеран Юрій Грицай та кулінарна експертка й дослідниця гастрономії Ірина Рудневська. У кожному епізоді — не лише рецепти, а й історії про походження страв, їх значення в культурі та регіональні особливості приготування.
Страва — як культурний код
«Ми системно підтримуємо культурні проєкти, бо переконані: саме культура є нашою опорою в найважчі часи. І цей проєкт — не лише про їжу, а про глибоке пізнання себе через смак, історію й символи. Від початку повномасштабної війни ми вже спрямували понад 82 мільйони гривень на підтримку культури — і продовжуємо це робити з вірою в нашу силу», — зазначає Олександр Пахолюк, директор БФ «МХП-Громаді».
Проєкт об’єднав істориків, етнографів, дослідників кулінарії, професійних кухарів, фуд-фотографів і кіномитців. Ця колаборація показала, як через кухню можна відтворити атмосферу минулої епохи, оживити традиції та осмислити нашу ідентичність.
Чому саме «Енеїда»?
«Сьогодні, коли Україна переживає тяжкі випробування, особливо важливо повертатися до своїх витоків і переосмислювати справжню історію — не ту, яку переписували імперські історики, а нашу, рідну. Ми обрали саме “Енеїду” Котляревського, бо це перший твір, написаний живою українською мовою. Він заклав основи літературної традиції й культурної самосвідомості. І саме через згадки про їжу у творі ми змогли відтворити дух тієї доби, зрозуміти, чим жили й що їли українці», — пояснює Оксана Повякель, генеральний директор Національного музею.
Гастрономія як діалог поколінь
Для Юрія Грицая, шеф-кухаря, ветерана та ведучого проєкту, ця робота стала способом зберегти та передати майбутнім поколінням кулінарні традиції українців. «Бо збереження гастрономічної спадщини — це і є збереження національної ідентичності», — переконаний він.
А Ірина Рудневська додає: «Я мріяла про такий проєкт роками. Це не лише про їжу. Це про зв’язок поколінь, вдячність тим, хто зберіг українські рецепти, і любов до тих, хто несе їх у майбутнє».
Усі деталі — до найменшого штриха — продумані. Наприклад, етнообрази ведучих: вбрання Ірини створено брендом «Сварга» та доповнено речами з приватних колекцій Анастасії Колодюк і Тетяни Карандєєвої, а Юрій знімався у костюмах із колекції Євгена Пихтіна. Відео створено продакшн-студією Blue&Yellow, які передали атмосферу традиційної української кухні через екран.
Всі відео доступні на YouTube-каналі «МХП-Громаді», а рецепти можна знайти на офіційному сайті Національного музею народної архітектури та побуту України.