20 квітня у Томашпільській громаді відбулася подія, яка об’єднала одразу кілька поколінь — 100-річний ювілей відзначила жителька Вапнярки Мотря Кедь. Її життєва історія — це приклад витримки, праці та людяності, що збереглися крізь десятиліття.
Про це повідомляє Томашпільська громада.
Життя довжиною у століття
Привітати ювілярку завітали голова громади Валерій Немировський та представники селищної ради. Вони вручили подарунок і квіти, подякували за багаторічну працю та побажали міцного здоров’я і родинного тепла.
Мотря Кедь народилася 20 квітня 1926 року в селі Паланка. Її юність припала на складні історичні періоди, однак вона змогла здобути освіту, закінчивши бухгалтерські курси в Тульчині, створити родину та виховати двох доньок.
Понад 20 років жінка працювала у Паланській сільській лікарні, де поєднувала одразу кілька посад — бухгалтера, старшої медсестри та працівника реєстратури. Її знали як відповідальну й щиру людину, яка допомагала не лише словом, а й ділом.
У 46 років вона втратила чоловіка — фронтовика Другої світової війни. Попри це, продовжила працювати, підтримувати родину та залишатися активною в житті села.
Сьогодні Мотря Мойсеївна живе разом з онуком, має п’ятьох онуків і дев’ятьох правнуків. Навіть у поважному віці вона зберігає ясний розум, цікавиться подіями та не втрачає почуття гумору.
«Живіть у мирі з Богом і людьми, робіть добро і не тримайте зла», — радить ювілярка.
Її захоплення — вишивка, спів українських пісень і догляд за квітами. Каже, що саме рух і праця завжди давали сили.
У громаді підкреслюють: такі ювілеї — це нагадування про цінність людського досвіду та зв’язок поколінь. Мотря Кедь пережила цілу епоху й залишається носієм традицій, які формують обличчя українського села.