25 вересня 2026 року у Вінниці відбулося обговорення проєкту нової редакції Цивільного кодексу України за участю Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. До дискусії долучилися науковці, судді, практикуючі юристи та студенти. Серед тем зустрічі — цифрові права, приватність, цивільно-правові гарантії для військовослужбовців, репродуктивні права та нові правила для повсякденного життя.
Тульчин онлайн повідомляє про це з посиланням на видання “Вінниця Преспоінт”.
Чому пропонують оновити Цивільний кодекс
Чинний Цивільний кодекс України ухвалили у 2003 році. Відтоді суттєво змінилися технології та спосіб життя людей: значна частина спілкування, роботи, покупок, фінансових операцій і особистих взаємин перемістилася в цифровий простір.
Руслан Стефанчук зазначив, що нове цивільне законодавство має відповідати сучасним реаліям.
«Чи змінилося ваше життя порівняно з 2003 роком? Достатньо дістати з кишені смартфон і зрозуміти, що 80% нашого життя перейшло в цифровий простір. У чинному кодексі досі є норма, яка гарантує право на таємницю телеграфних повідомлень — молодь уже й не пам’ятає, що це таке. Натомість нові інститути не мають належного правового закріплення. Право повинно відповідати реаліям суспільства, а не відставати від них», — зазначив він.
За словами Голови Верховної Ради, розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій створює нові питання щодо приватності, персональних даних, цифрових активів та ідентичності людини в інтернеті.
«Супермаркет правових можливостей»
Робота над проєктом нового Цивільного кодексу тривала майже шість років із залученням українських правників. Однією з основних ідей документа називають орієнтацію на людину та її свободи.
«Наша загальна філософія — зробити з кодексу “супермаркет правових можливостей”, де будь-який громадянин може обрати ту модель поведінки, яка найкраще відповідає його інтересам. Ми також закладаємо новий принцип: усе, що не є публічним, є приватним», — пояснив він.
Серед запропонованих змін — правове врегулювання цифрового життя людини. Проєкт передбачає положення щодо цифрового образу, цифрової приватності, персональних даних і цифрових активів.
«Сьогодні YouTube-акаунт чи сторінка в соцмережах у деяких людей вартують дорожче за їхні матеріальні статки. Ми вводимо поняття цифрового образу, цифрової приватності та захисту персональних даних. Є дві речі, які відрізняють людину, — це репутація і приватність, і ми повертаємо їх під надійну правову охорону», — сказав Стефанчук.
Окремі гарантії для військовослужбовців
Окремий блок запропонованих змін стосується військовослужбовців та ветеранів. Проєкт передбачає особливий цивільно-правовий статус для захисників України, а також спрощення окремих процедур встановлення юридичних фактів.
У документі також пропонують зміни у сфері репродуктивних прав. Зокрема, йдеться про можливість відкладеного батьківства для військовослужбовців.
Право на інформаційний спокій
Зміни можуть торкнутися і трудових та особистих відносин. Серед запропонованих положень — право на інформаційний спокій, яке передбачає захист приватного часу людини від робочих комунікацій у позаробочий або вихідний день.
Окремі нововведення стосуються речового права. На рівні цивільного законодавства пропонують врегулювати статус таких об’єктів, як паркомісця, криптовалюти, 3D-об’єкти та космічні об’єкти. Також у проєкті пропонують використовувати термін «посідання» для позначення фактичного утримання речі.
Коли можуть запрацювати нові правила
Новий Цивільний кодекс не планують вводити одразу після ухвалення. За словами Руслана Стефанчука, передбачений перехідний період має дати можливість судам, адвокатам, юристам та бізнесу адаптуватися до нових правил.
«Ми плануємо, що цей кодекс буде введено в дію через рік після завершення правового режиму воєнного стану. Цей термін необхідний для того, щоб і суди, і юристи-практики, і бізнес мали можливість адаптуватися до нових правил, а ми — усунути всі можливі неузгодженості», — зазначив Голова Верховної Ради.
Водночас проєкт ще можуть змінити під час подальшого доопрацювання. Регіональні обговорення проводять для того, щоб правники, науковці та громадськість могли поставити запитання й надати свої пропозиції. Проєкт Цивільного кодексу зареєстрований у Верховній Раді за №15150 від 9 квітня 2026 року.
Читайте також: