Українська мова багата на влучні та образні вислови, які точно передають ставлення людини до подій і вчинків. Один із таких фразеологізмів активно використовується у повсякденному мовленні та має чітке, зрозуміле значення – «дивитися крізь пальці». Значення фразеологізму: нехтувати кимось або чимось, ігнорувати певні дії чи обставини, свідомо не звертати уваги на недоліки або порушення. Приклади […]
У межах нашої щоденної мовної рубрики ми знайомимо читачів із влучними українськими фразеологізмами, які допомагають глибше відчути красу й образність рідної мови. Сьогоднішній вислів широко вживається у повсякденному спілкуванні та має повчальний зміст – “набратися розуму”: секрети українських фразеологізмів Значення фразеологізму: стати розсудливішим, мудрішим і досвідченішим, навчитися робити обдумані вчинки на основі власного або чужого […]
Щоразу, коли ми бачимо чи чуємо показне співчуття, на думку спадає відомий фразеологізм — «крокодилячі сльози». Він означає нещирі, удавані сльози або лицемірне співчуття. Вислів має цікаве походження: у давнину вважалося, що крокодили плачуть, поїдаючи здобич. З часом це стало символом фальші та удаваності у людських емоціях. Приклад у реченні:Він говорив слова співчуття, але всі […]
Українська мова багата на образні вислови, які влучно передають життєвий досвід і характер людини. Один із таких фразеологізмів — «стріляний горобець». Цим висловом називають досвідчену, бувалу людину, яку складно обдурити. Вона вже пройшла через випробування, навчилася на власних помилках і добре орієнтується в життєвих ситуаціях. Походження вислову Образ має цілком зрозуміле коріння: горобець, який уже […]
Наша мова багата на образні вислови, які влучно передають людські емоції, поведінку та життєві ситуації. Одним із таких є фразеологізм «тримати камінь за пазухою», що й досі активно використовується у повсякденному мовленні. Значення вислову — приховувати злість, образу або недобрі наміри до іншої людини, удаючи доброзичливість і приязнь, хоча насправді відчувати неприязнь чи ворожість. Походження […]
Ми продовжуємо знайомити читачів із барвами української мови, публікуючи щоденну рубрику «Фразеологізм дня». Черговий матеріал присвячено яскравому та образному вислову, який часто можна почути у повсякденному житті – «пускати півня». Значення: видавати фальшиві звуки під час співу чи розмови, зриватися на високих нотах або виконувати щось невміло. За походженням фразеологізм пов’язаний зі схожістю фальшивих, різких […]
Українська мова багата на образні вислови, які влучно передають емоції та стани людини. Сьогодні знайомимо читачів із фразеологізмом, що часто використовується для опису страху чи внутрішнього напруження – «снігом сипле за шкуру». Значення – неприємне відчуття холоду, яке виникає через страх, тривогу або хворобу. ПоходженняЦе образний вислів, що порівнює внутрішній холод та озноб із відчуттям, […]
Українська мова багата на яскраві та влучні вислови, які роблуять наше мовлення образним та живим. Сьогоднішній фразеологізм – “розвісити вуха“. Значення: дуже уважно слухати, ловити кожне слово. Походження: цей вислів виник із народних спостережень за поведінкою тварин. Коли тварина зацікавлена або насторожена, вона піднімає вуха, прислухаючись до навколишнього середовища. Згодом цей образ став уживаним для людей, які […]
У рубриці «Фразеологізм дня» на сайті продовжують знайомити читачів з образними висловами української мови, які влучно відображають риси характеру людини та особливості її поведінки. Цього разу увагу зосереджено на фразеологізмі, що асоціюється зі спокоєм і врівноваженістю. Вислів «води не замутить» уживають для характеристики тихої, лагідної та сумирної людини. Так зазвичай говорять про того, хто поводиться […]
Сьогоднішній фразеологізм — «почати з чистого аркуша». Він означає можливість розпочати щось спочатку, не зважаючи на минулі помилки, труднощі чи невдачі. Цей вислів нагадує нам, що життя часто дарує нові шанси, і важливо вміти ними користуватися. Приклад у реченні:«Після завершення старого року та з наближенням свят ми отримуємо чудову можливість почати з чистого аркуша і […]
