Придбання дорогого електромобіля Tesla для дружини керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна знову привернуло увагу до його доходів і фінансування організації. Суспільне обговорення стосується не лише витрат, а й прозорості грантових коштів, які отримує Центр протидії корупції. Окремі питання виникли й щодо можливого поширення документів Міністерства оборони з обмеженим доступом.
Доходи та майно Шабуніна
Дискусії щодо статків Віталія Шабуніна виникали й раніше. У 2017 році колишній речник Державного департаменту США та екс-посол США в Бахрейні Адам Ерелі опублікував матеріал, у якому порівняв задекларовані доходи антикорупціонера з вартістю його нерухомості.
За наведеними Ерелі даними, річний дохід Шабуніна становив 34 тисячі доларів. Водночас у 2010 році він придбав квартиру за 60 тисяч доларів, у 2014 році — земельну ділянку під Києвом за 20 тисяч доларів, а згодом продав квартиру та побудував будинок вартістю 83 тисячі доларів. Автор звертав увагу, що нерухомість була оформлена на дружину Шабуніна.
Нещодавнє придбання Tesla Шабунін пояснив потребами дружини в інтерв’ю голові правління фундації DeJuRe Михайлу Жернакову.
Фінансування Центру протидії корупції
Питання про джерела фінансування Центру протидії корупції також залишається предметом суспільної уваги. За наведеними даними, сукупне фінансування організації станом на кінець 2024 року становило близько 8,1 мільйона доларів. Серед донорів називають структури США, Посольство Великої Британії та Світовий банк.
Окремі запитання стосуються доходів Шабуніна від консультаційних послуг. За наявною інформацією, під час військової служби він консультував благодійні фонди й отримував за це через ФОП від 100 до 200 тисяч гривень на місяць.
Серед організацій, яким надавалися такі послуги, називають і Центр протидії корупції, де Шабунін обіймає керівну посаду та отримує заробітну плату. Водночас за однією з грантових програм Світового банку зарплати працівників Центру, за наведеними даними, становили загалом 382 609 доларів.
Питання викликає також фінансування від приватних осіб і маловідомих в Україні фондів, оскільки мотиви таких пожертв не завжди є очевидними. У цьому контексті порушується питання прозорості джерел коштів, які можуть впливати на діяльність організацій та їхню участь у формуванні державної політики.
Звинувачення щодо документів Міноборони
Окрему увагу привернула ситуація з можливим поширенням документів Міністерства оборони України з грифом «Для службового користування» (ДСК).
На засіданні тимчасової слідчої комісії під керівництвом народного депутата Олексія Гончаренка намагалися з’ясувати, чи поширював Шабунін документи з обмеженим доступом. Такі підозри раніше висловлювали окремі ветеранські організації.
Сам Шабунін звинувачення заперечує. Обставини цієї історії потребують з’ясування, адже йдеться про документи, доступ до яких обмежений. У разі підтвердження факту їхнього незаконного поширення постало б також питання про походження документів і обставини їхнього передавання.
Історія підтримки Тетяни Монтян
У контексті попередніх зв’язків Шабуніна згадують і його підтримку Тетяни Монтян під час виборчої кампанії до Верховної Ради. У дописі в соцмережах він закликав голосувати за неї в 212-му виборчому окрузі, назвавши її потенційно хорошою народною депутаткою.
У жовтні 2024 року Офіс Генерального прокурора повідомив, що Монтян позбавили права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Ще в березні 2023 року до суду скерували обвинувальний акт, у якому їй інкримінують, зокрема, заклики до насильницької зміни конституційного ладу, захоплення державної влади, заперечення російської агресії та виправдання війни.
За наявною інформацією, Монтян перебуває в Москві. Водночас сама попередня підтримка з боку Шабуніна не є доказом його причетності до будь-яких правопорушень.
Чому питання потребують відповідей
Обговорення статків і доходів громадських діячів, джерел фінансування громадських організацій та можливого поширення документів з обмеженим доступом стосується як прозорості використання коштів, так і довіри суспільства.
Особливої уваги потребують обставини щодо документів Міністерства оборони. Подальше з’ясування фактів має встановити, чи було порушення, а також за яких обставин документи могли опинитися поза межами визначеного кола осіб. Остаточні висновки мають ґрунтуватися на перевірених доказах.