У Студенянській громаді продовжують збирати й популяризувати родинні кулінарні традиції. У межах тематичної рубрики цього разу представили рецепт домашнього хліба, яким поділилася жителька села Кукули.
Про це повідомляє КЗ «Центр культури і дозвілля» Студенянської сільської ради.
Справжній український хліб
Рецепт оприлюднила місцева майстриня Світлана Стефанішина. Вона наголошує, що хліб у традиції українців має значення, яке виходить за межі побуту: це символ праці, поваги та гостинності. Його використовують у святкових і родинних обрядах, а також як знак пошани до гостей.
У громаді зазначають, що передача таких рецептів — це частина збереження нематеріальної культурної спадщини. Разом із технологією приготування передаються сімейні історії, досвід і ставлення до праці.
Рецепт хліба
Інгредієнти:
- 500 г пшеничного борошна
- 300 мл теплої води
- 1 ч. л. солі
- 1 ч. л. цукру
- 7 г сухих дріжджів (або 20 г свіжих)
- 2 ст. л. олії
Спочатку у теплу воду додають дріжджі та цукор і залишають на кілька хвилин, щоб вони активувалися. Далі поступово всипають борошно, додають сіль та замішують тісто до однорідної м’якої консистенції. Наприкінці вводять олію і ще раз добре вимішують.
«Потім всипають борошно, біле, як сніг, додають солі та замішують тісто — довго, з любов’ю, щоб стало м’яке й слухняне під руками», — розповідає господиня.
Тісто накривають рушником і залишають у теплому місці приблизно на годину, щоб воно підійшло. Після цього його обминають, формують хліб і дають ще трохи часу на повторне підростання.
«Тісто відпочиває в теплі, під рушником, підростає, дихає, ніби живе», — додає Світлана Стефанішина.
Духовку розігрівають заздалегідь, після чого ставлять сформований хліб випікатися до готовності. У процесі він піднімається і набуває рум’яної скоринки.
«Обережно ставлю туди свій хліб — і він починає рости, рум’янитися, наповнювати всю оселю теплим, рідним запахом», — ділиться вона.
За словами жінки, цей рецепт для неї тісно пов’язаний із дитячими спогадами:
«Згадується дитинство… Як колись моя бабуся пекла хліб у справжній печі. Той хліб був особливий — з хрумкою скоринкою, запашний, ще гарячий».
У громаді зазначають, що такі публікації допомагають зберігати не лише рецепти, а й живу пам’ять про традиції, які передаються в родинах із покоління в покоління.