Охорона праці зазвичай сприймається як формальність — інструктажі, підписи, журнали. Але в агрохолдингу МХП цю сферу переосмислили. Тут безпека — не пункт у звіті, а філософія, частина корпоративної культури, що ґрунтується на людяності, партнерстві та відповідальності.
Команда OHS (Occupational Health and Safety) у МХП відповідає одразу за п’ять напрямів: безпеку праці, пожежну безпеку, цивільний захист, безпеку руху та турботу про здоров’я співробітників.
Ми поспілкувалися з людьми, які щодня доводять: безпека — це не слово, а дія.
Роман Сакара: «Коли робиш речі, які реально змінюють систему — це не робота. Це драйв»
Свій шлях у МХП Роман почав несподівано. Колишній менеджер ресторану під час практики потрапив до служби охорони праці — і залишився.
«Моя перша професія — кухар. Потім був ресторан, менеджмент, медогляди, перевірки. Саме там я вперше зрозумів, що безпека — це не бюрократія, а стабільність бізнесу», — пригадує він.
Під час навчання Роману запропонували пройти практику в МХП, і вже в перші дні його вразила відкритість компанії: навіть студент міг поділитися ідеєю, і її справді розглядали.
Першим його успішним проєктом стало впровадження автоекзаменатора «ПРОТЕК». Через три місяці після запуску вдалось перевірити знання у 180 керівників та інженерів.
Сьогодні Роман веде реєстр інцидентів по всій компанії, впроваджує цифрові інструменти та аналітичні підходи, що допомагають не лише фіксувати події, а й прогнозувати ризики.
«Раніше це був просто журнал. Зараз — цифрова система, яка аналізує причини, виявляє закономірності, прогнозує ризики.
У МХП кожен день — новий виклик: сьогодні аналітика, завтра аудит, післязавтра — ідея для цифровізації».
Вікторія Колосова: «Рух — моя норма. Зупинятися не вмію»
Вікторія прийшла в МХП у 2018 році обліковицею транспортного відділу. Вона хотіла переконатися, що компанія справді дає можливість розвиватись — і не помилилася.
«Я філолог за освітою, і це допомагає мені у роботі. У безпеці багато текстів, процедур і регламентів. Уміння читати “між рядків” і формулювати чітко — моя перевага», — каже Вікторія.
Амбітність і відкритість до змін допомогли їй швидко рости. Уже через кілька років вона очолила охорону праці всього напрямку біоенергетики МХП.
Одним із найскладніших викликів стала сертифікація ISO 45001 — міжнародного стандарту з безпеки праці.
«Ми стартували з нуля: не було відділу, досвіду, чіткого плану. Але я завжди обираю чесність і командну роботу. Ми зібрали пазл знань разом — і за чотири місяці успішно пройшли аудит. Це був рекорд для МХП».
Біоенергетика — особливий напрям компанії: перетворення відходів на біогаз і біометан, енергонезалежність у кризових умовах, повернення залишків у ґрунт як органічних добрив.
«Для мене це історія не лише про безпеку, а й про відповідальність перед людьми та природою».
Олександр Безпаленко: «Мій стиль управління простий: пояснити, куди йдемо, не заважати — і вчасно сказати “дякую”»
До МХП Олександр сім років служив у ДСНС. Дисципліна, накази, чіткі правила — усе це змінилося, коли він прийшов у бізнес.
«Коли переходив із державної служби в бізнес, головним викликом була зміна мислення. Тут не накази керують, а цінності. Безпека — це не контроль, а партнерство», — розповідає він.
Поступово він виріс від спеціаліста з пожежної безпеки до керівника охорони праці напряму «Логістика».
«Пам’ятаю, як ми вводили нові цехи на птахокомплексі. Це було відчуття спільної справи. Коли приїжджаю туди сьогодні, бачу результат — цехи працюють, люди розуміють, для чого ці правила».
Для Олександра справжнє лідерство — не про статус, а про вплив.
«Твої слова можуть зарядити команду або зупинити її. Тому я намагаюся бути справжнім, підтримувати, але не контролювати.
Мрію створити систему безпеки, яка працює не завдяки контролю, а завдяки усвідомленню».
Безпека з людським обличчям
У МХП охорона праці давно вийшла за межі інструкцій і формальних протоколів. Це — простір довіри, розвитку та взаємоповаги.
Тут безпека має людське обличчя — у ній є відчуття плеча, підтримки, можливість рости, помилятися і рухатися далі.
«Коли в центрі — людина, а безпека не іменник, а дія», — кажуть у команді.
Історії Романа, Вікторії та Олександра — це різні шляхи, що сходяться в одній точці: у вірі в людей і в тому, що культура безпеки починається з кожного з нас. Бо коли правила мають серце — вони стають частиною життя. І змінюють не лише роботу, а й світ навколо.
Якщо вам близькі ці цінності, перегляньте актуальні вакансії МХП та приєднуйтесь до команди, де безпека — це культура, а не вимога.
