Проблема кадрового дефіциту в реабілітації та забезпечення лікарень обладнанням стала темою робочої зустрічі народної депутатки Лариси Білозір із міністром охорони здоров’я. Йшлося про ситуацію в медзакладах округу на Вінниччині та кроки, які дозволять громадам зберегти доступ до безоплатних послуг.
Про це народна депутатка Лариса Білозір розпповіла на своїй сторінці у Facebook.
Під час зустрічі з Віктор Ляшко обговорили нестачу ерготерапевтів і фізичних терапевтів у невеликих громадах. Від кількості та рівня підготовки цих фахівців залежить можливість лікарень укладати договори з Національна служба здоров’я України на реабілітаційні пакети, а отже — отримувати фінансування та надавати послуги пацієнтам у межах Програми медичних гарантій.
Як приклад — у Шаргородській лікарні пакет реабілітаційних послуг наразі не укладено. У Тульчинській лікарні відділення працює, однак потребує доукомплектування. Аналогічна потреба є у Вінницькому та Тульчинському центрах медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, де дефіцит профільних спеціалістів впливає на якість допомоги.
Окремо порушили питання підготовки кадрів. Із 1 січня 2028 року ерготерапевти та фізичні терапевти повинні мати ступінь магістра або пройти спеціалізацію. Водночас спеціалізацію з ерготерапії в Україні забезпечують лише сім закладів вищої освіти на магістерському рівні та шість — у системі післядипломної освіти.
У Вінницькій області підготовку здійснюють два заклади:
- Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна»
- Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Кожен із них може випускати до 30 фахівців на рік. За умов зростання потреб у реабілітації — для військових, ветеранів, постраждалих цивільних та дітей — цього недостатньо.
Лариса Білозір запропонувала розширити доступ до спеціалізації для лікарів та інших медичних працівників, активніше залучити інститути післядипломної освіти в регіонах, запровадити програми перепідготовки середнього медперсоналу та передбачити тимчасовий перехідний механізм — шестимісячну спеціалізацію для лікарів і фахівців без вищої медичної освіти, зокрема випускників факультетів фізичного виховання.
Подібна ситуація і з терапевтами мови та мовлення. Згідно з наказом МОЗ №1769, із 1 січня 2027 року такі фахівці повинні мати профільну освіту за спеціальністю «Терапія мови і мовлення». Наразі магістерську програму за цим напрямом ліцензовано лише в Івано-Франківський національний медичний університет. Альтернативних форм навчання, зокрема заочної, не передбачено, що ускладнює підготовку працюючих спеціалістів.
Також обговорили проблему медичних працівників у школах і дитсадках. Вони перебувають у штаті закладів освіти, отримують зарплату за освітньою тарифною сіткою, що часто нижча за оплату в медзакладах. Унаслідок цього частина ставок залишається вакантною або працівники змушені працювати на неповну зайнятість.
Окремий блок — матеріально-технічне забезпечення лікарень округу та придбання сучасного обладнання. За словами депутатки, шукатимуть додаткові джерела фінансування, зокрема через благодійну та гуманітарну допомогу.
Порушили і питання підтримки молодих лікарів у сільській місцевості. Держава передбачила 100 млн грн на залучення спеціалістів у села та 200 млн грн — на забезпечення їх житлом. Водночас програма поширюється лише на сільські населені пункти і не охоплює селищні громади, де також бракує кадрів. Серед пропозицій — розширити дію програми на громади до 10 тисяч населення та дозволити придбання житлових будинків разом із земельними ділянками.
Крім того, міністр прокоментував скарги на черги до комп’ютерної томографії. За його словами, вимоги НСЗУ не встановлюють лімітів на кількість КТ-досліджень на день, а питання організації роботи мають вирішуватися на рівні конкретних медзакладів.
За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити роботу над озвученими пропозиціями.