Проєкт «Мистецька палітра Томашпілля» триває. Його мета — показати людей, які зберігають і розвивають місцеві традиції. Новою героїнею стала жителька села Гнатків Олена Марущак.
Історію майстрині опублікували на сторінці публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради.
Від бабусі — до власного стилю
Основи вишивання майстриня перейняла від бабусі Афії. Вона не лише навчила техніки, а й передала ставлення до праці. За спогадами Олени, бабуся працювала в полі, а вночі вишивала сорочки, зокрема для Клембівської артілі — одного з відомих центрів подільської вишивки.
Олена Марущак працює у різних техніках: від хрестика до мальованої та двосторонньої гладі. Її роботи вирізняються чіткістю виконання та продуманим підбором кольорів. Майстриня віддає перевагу насиченим відтінкам, які роблять орнамент помітним і виразним.
Для майстрині це заняття стало частиною повсякденного життя. Вона повертається до вишивки навіть після роботи, сприймаючи її як спосіб відновлення. Каже, що намагається щодня зробити хоча б кілька стібків.
Перша сорочка і подальший шлях
Першу сорочку Олена Марущак створила для доньки — до виступу на Івана Купала. Після цього почала вишивати регулярно. З роками кількість робіт значно зросла: частину вона виготовляє на замовлення, інші — дарує.
Вишиванки майстрині носять діти, онуки та родичі. Для неї це спосіб передати увагу й підтримку. Окремі роботи вона присвячує людям, які відіграли важливу роль у її житті.
У бібліотеці зазначають, що історії таких майстрів формують уявлення про живу традицію. Досвід Олени Марущак показує, як родинні знання та щоденна практика допомагають зберігати подільську вишивку.
Читайте також: