Сьогодні Вапнярська громада схилила голови в глибокій скорботі. День, який назавжди залишиться в серці кожного мешканця — день прощання з Героєм, Віктором Столяренком. Після п’яти місяців болісного очікування громада на колінах провела свого Захисника, віддавши останню шану тому, хто загинув за Україну.
Віктор Олександрович Столяренко народився 11 квітня 1976 року у смт Вапнярка. Навчався в місцевому ліцеї №1, здобув фах у Ладижинському карбгоспному технікумі. Все життя присвятив залізниці, працював провідником, а згодом — оглядачем вагонів. Скромний, чесний, добрий — саме так його пам’ятають рідні, друзі та колеги. Завжди стояв поруч з людьми, а не над ними.
10 липня 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив водієм бойового підрозділу морської піхоти. 10 листопада 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу Іллінки на Донеччині. Його тіло вдалося ідентифікувати лише через п’ять місяців — п’ять місяців невідомості та болю для рідних.
Прощання з Героєм пройшло під гул локомотивів, що зупинили свій рух на знак шани до колеги-залізничника. Живий коридор скорботи заполонив вулиці. Люди ставали навколішки, в очах — сльози, в серцях — невимовна туга.
На прощальній церемонії зі словами глибокої шани виступив лейтенант Віталій Тимошенко, який відзначив силу духу, мужність і відданість Віктора. Селищний голова Олександр Горенюк висловив співчуття родині та всій громаді, наголосивши:
«Ми прощаємося з частинкою себе. Віктор — це втілення любові до родини, до праці, до рідної землі. Ми обіцяємо: пам’ять про нього житиме в наших серцях, у наших школах, на наших вулицях, у наших молитвах…»
У Віктора залишилися мама — Галина Олексіївна, дружина — Валентина, донька Дарія та син Антон. Родина втратила найріднішого. Громада — свого героя. Україна — ще одного воїна, який віддав життя за нашу свободу.
Прощання з Віктором Столяренком — це не просто церемонія. Це відлуння болю всієї країни. Це сльози і молитви за тих, хто боронить нас щодня.
Світла пам’ять та вічна шана Герою України. Пам’ятаємо. Схиляємо голови.
