У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, у Городківці відбулося відкриття пам’ятного знака жертвам Городківського (М’ястківського) гетто. Незважаючи на негоду з ожеледицею та обмерзанням, місцеві жителі та гості громади зібралися, щоб вшанувати пам’ять тих, хто загинув у роки Другої світової війни.
Про це повідомляє видання “Тульчин онлайн” з посиланням на Газету “Сільські новини”.
Біля знака, обгорнутого в білу тканину, зібралися небайдужі городківчани, представники сільської ради, а також Леонід Берман з дружиною Вікторією — нащадки в’язнів гетто, завдяки яким пам’ятний знак з’явився у Городківці.
“Історія — це не лише минуле. Це застереження, біль і відповідальність”, — зазначила Олена Гончар. — “Ми зібралися на відкриття пам’ятного знака людям, які були приречені на смерть лише через своє походження. Цей знак встановлено за кошти Леоніда Бермана, нащадка в’язнів Городківського гетто. Для нього це не просто камінь — це пам’ять про рідних і біль, що не має строку давності”.
Відома краєзнавиця Валентина Гижко розповіла про історію гетто у Городківці:
“Городківка – унікальне село. Впродовж століть воно було в центрі всіх історичних процесів на Поділлі. Тут мирно вживалися люди кількох етнічних груп, люди різних релігійних вірувань. Українці, поляки, євреї. Вони мали дружні стосунки, родичалися, разом святкували, вірили в добро. Але трагічні події Другої світової війни не пройшли осторонь”.
Спогади в’язнів гетто зачитали діти — Мілі Вейбермана, Вятер Лізи та Елі Бермана — символічно передаючи пам’ять від покоління до покоління.
Особливо зворушливою стала розповідь про березень 1944 року, коли нацисти планували знищити мешканців гетто. Завдяки рішучості партизана з Крижополя Володимира Йосиповича Кержнера в’язнів врятували.
Під час відкриття пам’ятного знака Олена Резнік, голова Городківської громади, наголосила:
“Існування гетто — це страшна сторінка історії нашого села. Важливо, що цей знак з’явився завдяки нащадкам в’язнів. Пам’ять про Голокост звучить особливо гостро сьогодні, коли наша країна знову переживає війну. Історія вчить: зло починається там, де мовчать”.
Леонід Берман розповів, як виникла ідея встановити пам’ятний знак:
“Цей знак не лише для євреїв. Він для всіх, хто тут живе і буде жити, щоб пам’ятати історію і шанувати життя. Після знайомства з Валентиною Гижко я вирішив зробити цей крок. Гроші це добре, але без людей нічого не зробиш. Отож всім причетним — велика подяка”.
Церемонія завершилася за єврейським звичаєм — покладанням камінчиків до підніжжя пам’ятника. Пам’ятний знак у Городківці став символом пам’яті, людяності та спільної історії громади.
Фото та матеріали зі сторінки Газета “Сільські новини”.