У селі Печера Тульчинського району збереглися залишки колишньої садиби Потоцьких-Свейковських, старовинний парк і костел-усипальниця, спроєктований архітектором Владиславом Городецьким. Маєток розташований на березі Південного Бугу, звідки відкривається краєвид на річковий каньйон. Хоча палац не зберігся, на території залишилися історичні споруди, які розповідають про кілька століть історії Поділля.
Тульчин онлайн розповідає про історію садиби, її архітектурні особливості та пам’ятки, які можна побачити в Печері.
Як виникла садиба Потоцьких у Печері
У XVI–XVII століттях землі навколо Печери належали представникам князівських родів Заславських, Вишневецьких і Збаразьких.
У 1682 році молдавський воєвода Георгій Дука отримав право керувати Правобережною Україною. Своєю резиденцією він обрав Печеру, яку вважав одним із найпривабливіших місць Східного Поділля. За його правління тут збудували палац, заклали парк і спрямували частину води з Південного Бугу на територію маєтку.
У 1840-х роках садибу разом із кількома тисячами гектарів навколишніх земель придбали Потоцькі. Пізніше Печера перейшла до Октавії Потоцької як посаг після її шлюбу з Яном Свейковським.
Родина Потоцьких-Свейковських переоблаштувала маєток і вдосконалила його територію. Садиба залишалася у власності шляхетської родини до приходу радянської влади.
Старий парк із липовою алеєю
Однією з особливостей садиби є парк, первісне планування якого збереглося ще з часів воєводи Георгія Дуки.
Парк має прямокутну форму та розташований паралельно до річки. Його центральна алея з липами, яким, за наведеними відомостями, близько 250 років, веде від головних воріт до місця, де стояв палац.
До Південного Бугу прокладені кам’яні сходи, обабіч яких раніше стояли мармурові статуї. Одна зі скульптур збереглася біля залишків колишніх купалень, оздоблених мармуровими плитами.
На скелях над річкою колись облаштували штучні гроти, які доповнювали парковий ансамбль.
Що сталося з палацом Потоцьких
У першій половині XIX століття спадкоємці Леонарда Свейковського збудували в Печері резиденцію на високому правому березі Південного Бугу. Звідти відкривався краєвид на річковий каньйон.
26 грудня 1917 року в маєтку стався погром, який тривав два дні. Тоді спалили документи та частину бібліотеки, а вцілілі матеріали вивезли до Кракова.
У 1924 році палац розібрали. На його місці згодом звели лікувально-санаторний заклад для людей із захворюваннями опорно-рухової системи.
За однією з історичних відомостей, резиденція Яна Свейковського була зменшеною копією палацу Станіслава Потоцького в Тульчині.
Усипальниця, спроєктована Владиславом Городецьким
У глибині парку розташована одна з найвизначніших споруд колишньої садиби — костел-усипальниця родини Потоцьких-Свейковських. Її збудували 1904 року на замовлення Костянтина та Яніни Потоцьких за проєктом архітектора Владислава Городецького.
Городецький відомий, зокрема, як автор київського Будинку з химерами та костелу Святого Миколая. Його батьківщиною було сусіднє із Печерою село Шолудьки.
В усипальниці поєднані кам’яні та бетонні елементи — характерна риса архітектурних робіт Городецького. На споруді збереглася кам’яна табличка з написом, який засвідчує авторство архітектора.
Портал храму прикрашений колонами з іонійськими капітелями, а над ними розміщений щит із гербом Потоцьких «Пилява» та латинським девізом. Бічні портали оформлені в романському стилі. Раніше вікна були оздоблені вітражами.
За переказами, після завершення будівництва Городецький відмовився від гонорару на знак поваги до родини замовників.
Що відомо про крипту
Під костелом розташована крипта, у якій поховали членів родин Потоцьких і Свейковських. Вхід до неї міститься під великою вазою в ніші апсиди, яка нагадує посудину з язиками полум’я.
У радянський період поховання розбили та пограбували. Верхню частину споруди використовували як кіноклуб.
Нині каплиця є культовим об’єктом. Тут діє костел Святого Андрія Боболі, створення якого ініціювала місцева католицька громада.
Меморіальна пам’ять на території садиби
На території колишнього маєтку збереглося кілька господарських будівель, зведених на початку XX століття.
Під час Другої світової війни нацисти облаштували тут табір смерті «Мертва петля». Меморіальна табличка повідомляє про загибель у цьому місці кількох тисяч людей, переважно єврейського походження.
Легенда про сина Потоцького
У Печері побутує легенда про молодого чоловіка, останки якого нібито поховані в крипті. За переказами, він був сином одного з Потоцьких і на початку XX століття отримав партійне завдання вбити батька. Молодий чоловік відмовився виконувати наказ і поплатився за це життям.
Ця історія належить до місцевих легенд і потребує окремого документального підтвердження.
Цікаві факти про садибу в Печері
- Від парку до берега Південного Бугу ведуть 161 кам’яна сходинка.
- Початкове планування парку пов’язують із часами молдавського воєводи Георгія Дуки.
- Костел-усипальницю збудували 1904 року за проєктом Владислава Городецького.
- Садиба поєднує архітектурну спадщину, старовинний парк і місця історичної пам’яті.
Читайте також: