Після початку повномасштабного вторгнення компанія МХП продовжила фінансувати проєкти у сфері культури, зокрема книговидання, музейну справу, театр, музику та культурну дипломатію. Серед проєктів, які отримали підтримку, — 15-томне Повне зібрання творів Василя Стуса, мультимедійна платформа «Україна. Світ Трипілля» та мюзикл МУР «Грай, [Марку]» про Євгена Чикаленка. Окрему увагу компанія приділяє проєктам, пов’язаним із культурною спадщиною Вінниччини.
Чому бізнес продовжує інвестувати в культуру під час війни, як оцінювати результат таких інвестицій та хто загалом має відповідати за розвиток культури, у матеріалі Forbes розповів Юрій Мельник, заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді».
Підтримка спадщини Василя Стуса
Одним із ключових культурних проєктів стала робота над Повним зібранням творів Василя Стуса у 15 томах.
За словами заступника СЕО МХП зі сталого розвитку та голови Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрія Мельника, компанія кілька років послідовно підтримує проєкти, пов’язані зі спадщиною українського поета.
У 2023 році МХП підтримала Музей Василя Стуса у селі Рахнівка на Вінниччині. Наступного року разом із «Локальною історією» було створено спеціальний випуск журналу про життя і творчість Стуса.
Наступним етапом стало партнерство з видавництвом «Смолоскип» і СтусЦентром у підготовці 15-томного зібрання творів поета.
Перший том уже вийшов. До нього увійшли тексти раннього періоду творчості Стуса, наукові коментарі, раніше не опубліковані есеї та листи, маловідомі поетичні тексти.
У наступних томах планують опублікувати, зокрема, документи слідчих справ КДБ, особисті свідчення Стуса, розшифровані зошити часів слідства, робочі конспекти та інші матеріали.
Про Трипілля — сучасною мовою
Ще один напрям — популяризація історії Трипільської культури.
За підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» та у стратегічному партнерстві з громадською організацією «Наша Основа» розвивається мультимедійна платформа «Україна. Світ Трипілля».
Проєкт має на меті розповідати про історію Трипілля не лише в академічному середовищі, а й через сучасні формати для широкої аудиторії.
У межах проєкту вже вийшов історико-пригодницький роман Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця» у партнерстві з видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Також створили спеціальний випуск журналу «Антиквар» українською та англійською мовами.
Серед наступних проєктів — театральна вистава «Не розходьтесь. Трипілля» та VR-виставка з цифровими копіями артефактів із чотирьох музейних зібрань.
МУР створює мюзикл про Євгена Чикаленка
Ще один підтриманий компанією проєкт — мюзикл творчого об’єднання МУР «Грай, [Марку]», присвячений постаті українського підприємця та мецената Євгена Чикаленка.
За словами засновника МУР Олександра Хоменка, вистава розповідає про людину, яка працювала задля розвитку України в час, коли українська державність ще не була реальністю.
У межах співпраці також створили освітнє відео про археолога Вікентія Хвойку, який відкрив Трипільську культуру.
Культурні проєкти охоплюють театр і музику
МХП також підтримує сучасні проєкти, які переосмислюють українську культурну спадщину.
Серед них — вистава «Енеїда» Театру Ветеранів під художнім керівництвом Ахтема Сеітаблаєва. У ній класичний текст Івана Котляревського отримує нове прочитання через досвід військовослужбовців і ветеранів.
Ще один проєкт — платівка «Спроможні», яку записала Національна капела солістів «Київська камерата». До альбому увійшли твори українських композиторів різних поколінь.
Музику з платівки вже представляли на міжнародних майданчиках, зокрема в Carnegie Hall та Берлінській філармонії.
Підтримують також освітні ініціативи
Окремий напрям — «Школа національної ідентичності». Проєкт об’єднує бізнес, експертів, громадський сектор і державу задля роботи з українською національною та громадянською ідентичністю дітей і молоді.
У МХП зазначають, що результат культурних інвестицій не завжди можна оцінити лише кількістю відвідувачів, читачів чи накладами. Частина ефекту може проявитися через роки — у нових дослідженнях, освітніх програмах, увазі суспільства до певної теми та її присутності в культурному просторі.
Водночас компанія вважає, що бізнес не має визначати, якою повинна бути українська культура. Його роль, за словами Юрія Мельника, полягає передусім у партнерстві з митцями, дослідниками та культурними інституціями й наданні ресурсу для реалізації сильних проєктів.
Читайте також: