Сьогодні день скорботи і глибокого суму для всієї Городківської громади. Живим коридором жителі зустріли відданого Захисника України Андрієнка Михайла Михайловича, життя якого трагічно обірвалося 31 липня 2024 року на полі бою біля населеного пункту Водяне, що на Донеччині.
Народився Михайло 16 грудня 1981 року в селі Агласово Тамбовської області. Після здобуття середньої освіти продовжив навчання в Інституті Міністерства внутрішніх справ, був призваний на строкову військову службу і два роки служив в ЗСУ. Після служби одружився, мав дружину, двох синів, будував плани на майбутнє. Але все змінила війна…
Тіло полеглого Героя лише тепер повернулося на рідну землю. Саме тут, серед знайомих вулиць і полів, де пройшли його дитинство і юність, вірний син знайшов свій останній спочинок.
Провести Михайла Андрієнка в останню земну дорогу зібралися рідні, побратими, мешканці громади, представники місцевої влади та духовенства.
Церемонія прощання пройшла зі всіма військовими почестями. На сільському кладовищі пролунав трикратний салют, що символізував повагу до Героя і визнання його жертовності. Цей жест став символом глибокої шани до того, хто без вагань віддав життя за свободу і незалежність України.
Михайло Андрієнко назавжди залишиться у пам’яті Городківської громади як мужній воїн, вірний син своєї держави. Його подвиг — неоціненний, а його ім’я вписано у список героїв, які навічно житимуть у серцях українців.
Світла пам’ять про Михайла буде служити нагадуванням про справжні цінності, за які варто боротися, і про той шлях, якого слід дотримуватися, аби бути гідними великої жертви наших Захисників.
Герої не вмирають. Слава Україні. Вічна пам’ять Герою.
