Сумний весняний день став свідком страшної події, що принесла горе в Томашпільську громаду. Війна без пощади забрала ще одне молоде життя, залишивши гіркий біль у серцях. 5 квітня 2025 року громада попрощалася зі своїм земляком, героєм України Маруневичем Олександром Анатолійовичем із села Вила.
Олександр народився 24 липня 1982 року в місті Кургаджино Цілиноградської області Казахстану. Його раннє дитинство і шкільні роки пройшли там, але в 1997 році родина Маруневичів переїхала до України, в село Вила, де був родом батько Олександра. Після переїзду Олександр вступив до Комаргородського ВПУ. Там він зустрів свою дружину Людмилу, з якою створив родину. В подружжя народилося двоє синів – Олександр та Микола.
До мобілізації Олександр працював вантажником у ТОВ «АК «Зелена долина», а згодом – мулярем на Томашпільському цукровому заводі.
5 січня 2025 року Олександр Маруневич був призваний до лав Збройних Сил України першим відділом Тульчинського РТЦК та СП. Він служив у званні солдат-стрілець, обслуговуючи 1-е аеромобільне відділення 2-го аеромобільного взводу 1-ї аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону.
25 березня 2025 року, під час бойових дій у районі села Андріївка Волноваського району Донецької області, Олександр отримав бойову травму внаслідок атаки FPV-дрона з боку ворога. Лікарі КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпропетровської міської ради боролися за його життя, проте, на жаль, 29 березня 2025 року перестало битися серце Героя.
Герой був прекрасним сином, надійним чоловіком і батьком, чуйним братом і вірним побратимом. Добрий, життєрадісний, усміхнений, він залишив після себе теплі спогади в серцях усіх, хто його знав. Його відданість службі та Батьківщині залишиться в людській пам’яті.
Олександр залишився у пам’яті своїх рідних — матері Риммі Саїтівні, дружині Людмилі, синам Сашкові та Миколці, сестрі Ванді та брату Володимиру.
На траурному мітингу в селі Вила, біля пам’ятної Стелли загиблим воїнам, з глибокими словами співчуття до родини звернулися староста Вилянського старостинського округу Тетяна Олійник, голова Томашпільської територіальної громади Валерій Немировський, начальник першого відділу РТЦК та СП підполковник Олег Кучерук.
Заупокійну панахиду над тілом Олександра відслужили священники Томашпільського благочиння Української Православної Церкви на чолі з протоієреєм Василієм в Хресто-Воздвиженському храмі.
Томашпільська громада висловлює глибокі співчуття родині загиблого:
«Щиро співчуваємо родині і розділяємо їхній біль. Нехай Господь дарує Олександру Царство Небесне, а його подвиг залишиться в наших серцях, нагадуючи про високу ціну миру та свободи. Вічна пам’ять і безмежна вдячність усім Героям, які віддали своє життя за Україну».
Вічна пам’ять Герою!
