У неділю, 21 червня, у Тульчині відбулася хода під назвою «Дорогою болю», присвячена Дню батька та підтримці родин військовополонених і зниклих безвісти захисників України.
На заході для Тульчин онлайн працював Володимир Мазур.
Учасники заходу зібралися біля центрального входу ТРК «Європейський», звідки колоною пройшли до прилеглої території Тульчинського фахового коледжу культури. До ходи долучилися рідні військових, небайдужі мешканці громади, молодь та представники громадськості.
Метою акції стало привернення уваги суспільства до долі українських захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, а також підтримка їхніх родин, які щодня живуть у невідомості та чекають на повернення своїх близьких.
Під час заходу учасники нагадали про важливість збереження пам’яті та єдності у боротьбі за правду і справедливість. Хода пройшла під гаслами підтримки родин військових та закликом не забувати про тих, кого сьогодні неможливо обійняти.
Організатори подякували всім, хто долучився до акції, наголосивши, що кожен голос підтримки допомагає привертати увагу до проблеми та наближати момент повернення українських захисників додому.
«Разом до справедливості. Разом до правди» — саме під таким закликом завершилася хода, об’єднавши людей навколо спільної мети та віри у повернення кожного Героя.
Після завершення ходи «Дорогою болю» на прилеглій території Тульчинського фахового коледжу культури відбулася акція на підтримку родин військовополонених та зниклих безвісти захисників України. Захід об’єднав небайдужих мешканців громади, які вкотре нагадали про важливість повернення кожного Героя додому та підтримки їхніх рідних.
Акція стала завершальним етапом заходу та ще одним кроком у приверненні уваги суспільства до проблеми військового полону та зникнення безвісти українських захисників.
Під час акції до присутніх звернулася дружина зниклого безвісти військовослужбовця Миколи Кучинського — Тетяна Олександрівна Кучинська. У своїй промові вона наголосила на болю тисяч українських родин, які вже тривалий час живуть в очікуванні звістки від своїх рідних. Особливо зворушливими стали її слова про дітей, які зустрічають День батька зі сльозами на очах, адже замість батьківських обіймів змушені жити надією на їхнє повернення.
«Полон — вбиває. Наші захисники, наші люблячі татусі повинні повернутися до своїх родин», — наголосила Тетяна Кучинська, звертаючись до світової спільноти із закликом не мовчати. Вона також підкреслила, що родини не припинять боротьбу та чекатимуть доти, поки кожен батько не зможе знову обійняти свою дитину.
Завершуючи виступ, Тетяна Олександрівна закликала цінувати своїх батьків, не боятися говорити їм важливі слова та дякувати за любов, підтримку і турботу. Її промова стала одним із найемоційніших моментів заходу та знайшла відгук у серцях усіх присутніх.
Ще одним емоційним моментом акції став виступ Алли Юркової — дружини безвісти зниклого військовослужбовця 23-ї бригади Анатолія Юркова. У своїй промові вона говорила від імені тисяч українських дітей, які сьогодні змушені зустрічати День батька без своїх татусів, чекаючи на їхнє повернення з полону або зникнення безвісти.
Особливо зворушливими стали слова про дитячі запитання, на які матері не можуть дати відповіді: «Мамо, а тато знає, що я виріс?» та «Мамо, а тато повернеться на мій день народження?». Вона наголосила, що жодна дитина не повинна дорослішати в очікуванні та святкувати День батька з фотографією замість батька.
Звертаючись до присутніх, Алла Юркова закликала не дозволити світу забути про безвісти зниклих і полонених захисників, адже за кожним ім’ям стоїть родина та дитина, яка продовжує чекати. Завершуючи виступ, вона звернулася до свого чоловіка зі словами: «Ми тебе чекаємо. Ми тебе любимо. Наш син тебе чекає». Її промова не залишила байдужим нікого з присутніх та стала одним із найсильніших моментів заходу.
Читайте також: