На нашому сайті діє щоденна рубрика «Фразеологізм дня», у якій ми знайомитимемо вас із цікавими висловами української мови, їхнім значенням, походженням та прикладами використання. Сьогоднішній фразеологізм — «як мокре горить»: дуже повільно, мляво, без енергії, не поспішаючи. Приклад у реченні:Він працює, як мокре горить — поки дочекаєшся результату, можна заснути. Вислів походить від спостереження за […]
Мова — це не лише засіб спілкування, а й живий скарб українського народу, сповнений мудрості та образності. У нашій щоденній рубриці ми знайомимо вас із найцікавішими фразеологізмами, які збагачують мовлення й допомагають точніше висловлювати думки. Фразеологізм дня: «Зійти нанівець». Значення: повністю зникнути, втратити значення, результат або силу. Походження:Цей фразеологізм походить від старослов’янського слова «нівець», що […]
Щодня ми знайомимо наших читачів із цікавими українськими фразеологізмами у рубриці «Фразеологізм дня», щоб робити нашу мову яскравішою та живою. Сьогоднішній вираз – «цідити / процідити крізь зуби». Значення: говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот.Походження: вислів походить із давнього образного уявлення, що слова «проходять» через щілини зубів, коли людина говорить несміливо або приховує свої […]
Щоденна рубрика «Фразеологізм дня» знайомить читачів із цікавими висловами української мови, розкриваючи їх значення, походження та приклади вживання у мовленні. Сьогодні фразеологізм – у поті чола. Значення: докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано, тяжко працюючи. Походження: вислів має біблійне коріння — із книги Буття: «В поті лиця свого їстимеш хліб», тобто здобуватимеш їжу важкою працею. Приклад […]
У межах щоденної рубрики «Фразеологізм дня» редакція знайомить читачів із цікавими висловами української мови, їхнім значенням, походженням та прикладами використання. Ці фразеологізми допомагають краще зрозуміти мовні образи та збагачують повсякденне мовлення. Сьогодні – «З чистого аркуша». Значення:Почати щось заново, без урахування минулих помилок — із новими силами, планами й натхненням. Походження:Вислів походить із практики письма. […]
У нашій щоденній рубриці «Фразеологізм дня» ми розповідаємо про цікаві вислови української мови — ті, що зберігають у собі мудрість, гумор і колорит нашого народу. Сьогоднішній вислів — про людську м’якість і доброту – «хоч мотузки крути». Значення: уживається про дуже податливу, м’яку людину, яку легко переконати або змусити зробити щось. Така людина піддається будь-якому […]
Щоденна рубрика «Фразеологізм дня» знайомить з яскравими висловами української мови. Сьогодні поговоримо про вираз «як сіль на рану». Цей фразеологізм використовується, коли щось додає болю або неприємностей до вже існуючої проблеми чи біди. Тобто, ситуація або слова «підсилюють» негативні відчуття. Раніше, коли люди отримували рани, часто використовували сіль для їх обробки. Сіль допомагає дезінфікувати, але при цьому дуже сильно […]
Щодня ми знайомимо наших читачів із виразами української мови, які допомагають точніше описати життя та людей навколо. Сьогоднішній фразеологізм — «вітер у голові» — про людину легковажну, непостійно в думках і вчинках. Така особа часто міняє рішення, не доводить справ до кінця і живе швидкоплинними емоціями. Походження: вислів має народне коріння. Уявлення про вітер як […]
На нашому сайті — щоденна рубрика, у якій ми знайомимо вас із колоритними фразеологізмами української мови. Щодня — новий вираз, його значення, походження та приклади вживання. Сьогодні поговоримо про фразеологізм, який точно змусить усміхнутися — «рвати боки». Його значення — дуже сильно сміятися, реготати до сліз. Це яскравий вираз, яким описують неконтрольований, щирий сміх, коли аж […]
У межах нашої щоденної рубрики «Фразеологізм дня» ми розповідаємо про цікаві вислови української мови — їхнє походження, значення та вживання у повсякденному мовленні. Значення:“Медові дні” — це щасливий, безтурботний час; найкраща пора у житті людини, коли все здається легким і приємним. Походження:Вираз походить від давнього весільного звичаю. Після весілля молодята мали перший місяць спільного життя, […]
