У селі Жабокрич на Тульчинщині старі сільські хати отримують друге життя. Їх відновлює блогерка та підприємиця Олена Присяжнюк, яка створила етнопростір «Хутір Мотанки». Сьогодні він об’єднує вже шість автентичних хатин, відреставрованих із максимальним збереженням традиційних технологій та атмосфери українського села.
Історія проєкту розпочалася у 2021 році з родинної спадщини.
«Я розпочала займатися реставрацією у 2021 році. Це була хатина моєї прабабусі, де ми стоїмо зараз», — розповідає Олена Присяжнюк.
За її словами, під час відновлення будинку принципово відмовилися від сучасних матеріалів і намагалися працювати так, як це робили попередні покоління.
«Цей процес дійсно унікальний, тому що все тут було зроблено так, як колись. Ми не використовували якісь сучасні матеріали для того, аби облегшити нашу роботу, а переймали досвід у моєї прабабці. Використовували білу глину, пісок, такі всі натуральні матеріали», — говорить вона.
Робота над першою хатою настільки захопила власницю, що згодом переросла у масштабний проєкт.
«Я зрозуміла, що хочеться ще, хочеться більше масштабувати це все і залишити не тільки цю частинку спогадів мого дитинства для себе, а й поділитися цим всім з людьми», — каже Олена.
Саме тоді вона почала розповідати про реставрацію у соціальних мережах. Спочатку це були лише кілька фотографій процесу відновлення будинку, але реакція аудиторії виявилася несподіваною.
«Я не планувала вести блог. Так вийшло: коли я робила реставрацію, виклала декілька фото нашої роботи, і люди знайшли там своє дитинство. Вони почали активно поширювати відео та фото. Я зрозуміла, що для людей це також дуже цінно, і почала знімати більше», — згадує вона.
Сьогодні «Хутір Мотанки» — це не лише відновлені хати, а й колекція автентичних речей, які допомагають зберігати пам’ять про український побут. Частину експонатів вдалося успадкувати від родини, інші власники проєкту купували самостійно або отримували в подарунок від підписників.
«Деякі екземпляри нам дарували підписники, знайомі, друзі, які хотіли поділитися і залишити частинку своєї душі в нашій хатині», — розповідає Олена.
Серед найцікавіших експонатів — вишита сорочка 1935 року, яка досі зберігає свою таємницю.
«На ній зашифровані різні літери, які навіть науковці на сьогоднішній день не можуть розгадати. Це можуть бути перші літери молитви або, наприклад, так як це сорочка часів Голодомору, можливо, головні літери імен людей, які померли. Це лише припущення, ми не можемо точно сказати, що саме там зашифровано», — зазначає власниця «Хутора Мотанки».
Завдяки проєкту Олени Присяжнюк старовинні будинки Жабокрича не зникають із мапи Тульчинщини. Навпаки — вони стають місцем, де зберігаються родинні історії, традиції та пам’ять про життя українського села.
Читайте також: