Відмова від алкоголю пов’язана з низкою переваг для здоров’я, однак для людей із розладом вживання алкоголю період утримання може супроводжуватися підвищеним ризиком рецидиву. Науковці досліджують, які зміни в мозку можуть бути пов’язані з поверненням до компульсивного вживання алкоголю. Нове дослідження на мишах показало зв’язок між активністю певної ділянки мозку під час утримання та подальшим вживанням алкоголю попри його неприємний смак.
Тульчин онлайн повідомляє про це з посиланням на інформацію дієтолога та професора Олега Швеця.
Дослідження проводили на мишах
Науковці кафедри нейробіології Медичної школи UMass Chan у США вивчали мишей, які тривалий час мали добровільний доступ до алкоголю. Після цього тварини проходили період примусового утримання.
У частини мишей після такого періоду сформувався стійкий потяг до алкоголю. Дослідники перевіряли це за допомогою хініну, який додавали до алкоголю, щоб зробити його гірким.
Миші, у яких сформувалося компульсивне споживання, продовжували пити навіть дуже гіркий алкоголь. Причому вони вживали його у більших кількостях, ніж миші, які не проходили через період примусового утримання.
Яку ділянку мозку досліджували
Науковці також спостерігали за активністю клітин у ядрі ложа кінцевої смужки — BNST (bed nucleus of the stria terminalis).
Ця невелика структура мозку вже пов’язувалася з механізмами стресу, тривоги та розладу вживання алкоголю.
Коли мишей після періоду утримання повертали в середовище, де раніше був доступний алкоголь, вони намагалися знову пити навіть тоді, коли в поїлці була лише вода. Ці спроби супроводжувалися активністю BNST.
У мишей, які після утримання починали пити навіть дуже гіркий алкоголь, активність цієї ділянки була більш ніж удвічі вищою, ніж у тварин, які не проходили через період примусового утримання.
Активність мозку могла передувати поверненню до алкоголю
Особливо цікавим для дослідників стало те, що підвищена активність BNST спостерігалася ще до того, як мишам знову давали доступ до гіркого алкоголю.
Це може стати підставою для подальших досліджень можливості використання активності цієї ділянки мозку як потенційного біомаркера ризику рецидиву.
Водночас наразі йдеться саме про результати дослідження на тваринах. Їх не можна безпосередньо переносити на людей.
Що поки залишається невідомим
Науковцям ще належить встановити точну роль BNST у формуванні компульсивного вживання алкоголю. Зокрема, дослідники хочуть з’ясувати, що саме спричиняє підвищення активності цієї ділянки та які групи нейронів відповідають за зафіксовані сигнали.
Відповіді на ці питання можуть допомогти визначити потенційні терапевтичні мішені для лікування розладу вживання алкоголю.
Дослідження планують продовжити
Нові методи нейронауки дають можливість експериментально змінювати активність окремих нейронів у мозку мишей. За допомогою таких підходів науковці продовжують вивчати роль BNST у поверненні до вживання алкоголю попри його негативні наслідки.
Паралельно дослідники вже вивчають активність BNST у людей із розладом вживання алкоголю на ранній стадії утримання. Якщо подібний зв’язок підтвердиться і в людей, надалі його планують перевірити у клінічних дослідженнях як можливий показник ризику рецидиву.
Читайте також: